Літо – час зустрічей випускників

В багатьох школах є чудова літня традиція – проводити зустрічі випускників. Класи або паралелі класів зустрічаються разом, знову ходять шкільними коридорами, дякують своїм вчителям, спілкуються, обіймаються і святкують разом річницю або ювілей свого випуску. Така чудова традиція існує і в нашій школі. Дуже багато випускників нашої школи мають чудові спогади про шкільні роки.

 


 

30 червня 2018 року своє свято «30 років після випускного» проводив в школі 10-А клас випуску 1988 року.  Це достатньо дружній клас, що зустрічається кожні п'ять років. Багато хто відвідав усі зустрічі, але цього разу були і рідкісні гості – учениця цього класу Світлана Гордієвська, що після восьмого класу вступила до технікуму в іншому місті, більше ніколи не була в Новограді-Волинському. І коли через соціальні мережі однокласники її знайшли і запросили на 30-річчя, вона відразу погодилась. І приїхала на зустріч зі своїм класом із Запорізької області через 32 роки. Двоє випускників цього класу повернулися в рідну школу і зараз працюють в ній вчителями.

 


 

На 30-річний ювілей 10-А запросив директора школи, який і вручав учням даного класу атестати про освіту, запросили своїх вчителів і найпочеснішого гостя – свою першу вчительку – Гончарук Людмилу Степанівну.

 

В актовій залі школи ділилися спогадами, переглядали старі фотографії, грали, спілкувалися. Директор школи розповів про успіхи і плани школи, особисто провів екскурсію школою.

 

А на святковій вечері 10-А чекав черговий сюрприз. Працівники кафе попросили зібратися весь клас разом і повідомили, що далі буде сюрприз з-за кордону. Яскраво, під музику, зі свічками ювілярам презентували гарного, і як потім з’ясувалось, дуже смачного торта, на якому було написано «Привіт з Ізраїлю від Наталії». Це був подарунок однокласниці Наталії Нечаєвої, яка не змогла приїхати на зустріч, а в цілковитій таємниці від всіх знайшла з Ізраїлю адміністраторів кафе і організувала такий смачний і зворушливий подарунок.

 


 

Ну а далі був вечір спогадів з вчителями та однокласниками через тридцять років після випуску. Спілкувались, танцювали, раділи, і один одному і тому, що вчилися в чудовій сьомій школі.

  


 

Поділитися: