Лесі Українці - 150
- Категорія: Новини позакласного життя
- Створено: Середа, 24 лютого 2021, 10:02
- Автор: Андрій Ростиславович
Через роки, через століття лине до нас то пристрасне, то ніжне слово нашої талановитої землячки, відомої поетеси Лесі Українки. За свої 42 роки вона створила величезний спадок, а її талант та сила вражали і її сучасників, і дослідників творчості.
Народилася Леся Українка в нашому місті 150 років тому 25 лютого в заможній та інтелігентній родині. Її матір знали як письменницю Олену Пчілку. Батьком був високоосвічений поміщик Петро Косач, який дуже любив літературу та живопис. У родині росло шість дітей, але найбільш близькою Леся була із братом Михайликом. Їх навіть називали спільним ім’ ям Мишолосіє.
У 4 роки Леся навчилася читати, а в дев’ять-вже написала свій перший вірш «Надія». На жаль, у десятирічному віці в дівчинки почалися серйозні проблеми зі здоров’ям. У неї діагностували туберкульоз кісток. Їй довелося лежати із загіпсованими руками й ногою довгими місяцями. Через хворобу з однієї руки було видалено частину кісток, що поставило хрест на музичній кар’єрі, хоча вона неймовірно талановито грала на фортепіано.
Леся Українка самостійно вивчила більше 10 мов: французьку, німецьку, італійську, англійську, польську, болгарську, грецьку, латину та інші. Вже у 12 років зайнялася перекладом книги «Вечори на хуторі біля Диканьки» Миколи Гоголя, а у 13 - її твори почали друкувати в літературних журналах під псевдонімом Леся Українка. У 19 - поетеса написала для молодшої сестри підручник «Стародавня історія східних слов’ян». Уже в цьому віці вона активно займалася перекладом творів Гомера, Гюго, Байрона, Шекспіра, Гоголя, Міцкевича та інших письменників.
Леся Українка також любила природу, обожнювала садити квіти. Її неймовірний твір «Лісова пісня» було написано лише за 12 днів. Мало хто знає, що письменниця мала хист і до малювання. На жаль, збереглася лише одна її картина.
Тож ми, новоград-волинці, пишаємося тим, що є земляками такої надзвичайно талановитої людини та дякуємо Лесі за щиру й пристрасну поезію, яка запалює вогник в душі й допомагає долати життєві труднощі та негаразди. Нехай слово, посіяне поетесою, проростає ще більшим і кращим урожаєм у нашій рідній стороні!
Поділитися:
