Горем і болем увійшов в наше життя Чорнобиль. 37 років пролетіло крізь долі, крізь країни… Те, що в малих дозах давало користь, вирвавшись з-під куполу 4 енергоблоку, змело не лише його, а й тисячі людей, витіснивши їх з навколишніх міст і сіл. Незвідана біда підкосила навіть природу.
Не відпускаючи в забуття подій минулого, у Гімназії № 7 відбувся вечір пам’яті «Терновий вінок – Чорнобиль» для учнів 7-х класів, під час якого діти згадали хронологію того дня, дізнались про наслідки вибуху четвертого реактора, вшанували пам’ять тих, хто ліквідував аварію ціною власного життя та здоров'я.
![](/images/2023/27.04/1.jpg)
Олександр Вікторович Яковлєв, ліквідатор аварії на ЧАЕС, розповів семикласникам про своє перебування в 30-тикілометровій зоні, про подвиги людей, які працювали біля самого 4-го енергоблока, на дахах сусідніх реакторів, продемонстрував прилади для вимірювання радіації, які їм видавали щодня. Діти з цікавістю слухали розповідь, ставили питання ліквідатору.
Учні 7-А класу в рольовій формі представили такі слова, як «біль», «радіація, «атом». Гопанчук Вероніка (7-Б клас) та Адерейко Анна (11 клас) інсценізували вірш В.Бурім «Чорнобиль – трава».
![](/images/2023/27.04/2.jpg)
Протягом тижня класні керівники провели урок пам’яті «Чорнобиль не має минулого часу».
Проходять роки після аварії на ЧАЕС, а біль не вщухає, тривога не покидає людей, пов’язаних із скорботним часом ядерного апокаліпсиса. Хай залишиться у минулому й ніколи не повториться жах чорнобильської катастрофи!