Горем і болем увійшов в наше життя Чорнобиль. 37 років пролетіло крізь долі, крізь країни… Те, що в малих дозах давало користь, вирвавшись з-під куполу 4 енергоблоку, змело не лише його, а й тисячі людей, витіснивши їх з навколишніх міст і сіл. Незвідана біда підкосила навіть природу.

Не відпускаючи в забуття подій минулого, у Гімназії № 7 відбувся вечір пам’яті «Терновий вінок – Чорнобиль» для учнів 7-х класів, під час якого діти згадали хронологію того дня, дізнались про наслідки вибуху четвертого реактора, вшанували пам’ять тих, хто ліквідував аварію ціною власного життя та здоров'я.

Олександр Вікторович Яковлєв, ліквідатор аварії на ЧАЕС, розповів семикласникам про своє перебування в 30-тикілометровій зоні, про подвиги людей, які працювали біля самого 4-го енергоблока, на дахах сусідніх реакторів, продемонстрував прилади для вимірювання радіації, які їм видавали щодня. Діти з цікавістю слухали розповідь, ставили питання ліквідатору.

Учні 7-А класу в рольовій формі представили такі слова, як «біль», «радіація, «атом». Гопанчук Вероніка (7-Б клас) та Адерейко Анна (11 клас) інсценізували вірш В.Бурім «Чорнобиль – трава».

Протягом тижня класні керівники провели урок пам’яті «Чорнобиль не має минулого часу».

Проходять роки після аварії на ЧАЕС, а біль не вщухає, тривога не покидає людей, пов’язаних із скорботним часом ядерного апокаліпсиса. Хай залишиться у минулому й ніколи не повториться жах чорнобильської катастрофи!