Ранок 24 лютого 2022 року змінив наше життя, розділивши його на «до» і «після».

Для усіх нас в минулому залишилися мирні літні світанки і тихі зимові вечори з горнятком кави у колі сім’ї. Тепер в наше життя увірвалося виття сирен, тривожні повідомлення з фронту, перебування в укриттях і страшні звістки про воїнів, які повертаються в рідні краї «на щиті».

Два роки, що промайнули, видалися найважчими в історії нашої незалежної держави. Ми не підняли білий прапор, а стали боронити синьо-жовтий. Не злякалися, не зламалися, не здалися. Наша віра зміцніла. Україна не впала за три доби, як розраховували окупанти. Вона зупинила другу армію світу і продовжує боротьбу, наближаючи перемогу.

Ми дякуємо усім, завдяки кому триває наш опір. Вшановуючи стійкість і героїзм наших захисників, які поклали голови за свободу і незалежність України, в цей день поклали квіти до меморіальних дощок випускникам гімназії. Класні керівники провели єдину виховну годину «Коли болить душа за Україну». Восьмикласників запросили переглянути документальний фільм про початок повномасштабного вторгнення «Колона».