8 серпня 2023 року о 12 годині директор школи Віктор Іванович Овдіюк представить річний звіт про діяльність закладу освіти.
Звіт буде проведено в онлайн-форматі з використанням ZOOM (до 1000 учасників).
(конференція завершена, покликання неактивне)
Текстова версія звіту опублікована на сайті гімназії.
Завершилась основна сесія національного мультипредметного тесту. Український центр оцінювання якості освіти на своєму сайті опублікував статистичні дані по учасникам, що отримали максимальні 200 балів по одному або кількох навчальних предметах.
Серед цих найкращих — вісім учасників основної сесії НМТ міста Звягеля, в тому числі випускник 2023 року гімназії № 7 Олександр Соколов.
Олександра в місті знають як програміста. Вже в шостому класі він зайняв третє місце в міський олімпіаді з програмування серед учнів 9 класів і багато років поспіль показував високі результати саме в цій дисципліні.
А тепер прославив місто і рідну гімназію, отримавши максимальну, 200-бальну оцінку на НМТ з англійсьої мови.
Вітаємо Олександра і бажаємо йому успіхів в житті і навчанні!
Держава немає змоги масово задовольняти запити військових підрозділів. Тож допомога волонтерів, простих людей, рідних та близьких кожній маленькій ділянці фронту в глобальній картині дає велику перевагу нашій армії.
До педагогічного колективу нашої гімназії звернулись військовослужбовці батальйону операторів безпілотних літальних апаратів 30-ї ОМБР, в якому служить Ящук Д.О., чоловік нашої колеги. Хлопцям конче необхідні маскувальні сітки. Не задумуючись ні на хвилину, всім колективом взялися до роботи: закупили основи для 6-ти сіток, зібрали необхідний за кольорами матеріал. Працювали усі, хто мав вільний час та бажання приєднатися до доброї справи. Організатором та головним консультантом з техніки плетіння була Саух В.В. Завдяки її наполегливості, працелюбності та вмінню повести за собою люди охоче відгукувались на її прохання. На сьогодні вже готові 4 маскувальні сітки, ще дві – в процесі роботи.
Вихованці пришкільного табору «Форсаж», бажаючи допомогти армійцям, взяли участь в акції «Нашим захисникам – від маленьких патріотів з великим серцем», в результаті якої на передову разом із маскувальними сітками будуть передані засоби гігієни, шкарпетки, різноманітні смаколики та дитячі малюнки.
Разом до Перемоги! Слава Україні!
Малиновим передзвоном відлунав останній дзвінок, складено основний екзамен на зрілість під назвою НМТ, і ось воно нарешті свято, якого з неприхованою радістю чекали усі випускники – випускний бал. Хоча, який бал, коли в країні йде війна? Скоріше, скромне свято прощання з дитинством. Зібралися на подвір’ї рідної сьомої школи, яку ще так незвично називати гімназією. Хлопці у строгих костюмах відразу подорослішали, а красуні-дівчата запишалися своєю вродою.
Під звуки оркестру прийшли до гарнізонного Будинку офіцерів, де і відбулася основна святково-урочиста церемонія під назвою «Квіти Перемоги». Розпочали її відповідно з яскравого дефіле-представлення винуватців цього заходу, кожен з яких, продумуючи свій вихід, імпровізував, щоб показати себе присутнім якомога ефектніше.
Як завжди, привітав усіх директор і вручив свідоцтва про повну загальну середню освіту спочатку золотим і срібним медалістам, а потім усім решта.
Схилили голови в скорботі про усіх загиблих у цій війні, вшанувавши їх пам’ять хвилиною мовчання.
З материнським благословенням до дітей звернулася мама срібного медаліста Литвинець Н.М., а також на сцену піднявся і його батько, який спеціально приїхав з передової, щоб привітати сина і його друзів із закінченням школи. Наші діти і їх батьки – справжні патріоти України, в цей день вони передали 5500 грн на купівлю автомобіля для ЗСУ.
Гарною піснею «Україна-родина» привітала випускників Аріша Соболєва. Цікавим, з легким відтінком гумору було інтерв’ю класного керівника Куркурузи Ірини Петрівни, яке у неї взяли ведучі заходу – наші молоді вчителі Романюк К.А. та Лисакович О.Г. Якщо Олег Миколайович – вже досвідчений ведучий, то для Катерини Анатоліївни – це був дебют, і, треба сказати, дуже вдалий.
А далі сцену віддали випускникам, і тут їх вигадкам і фантазії не було кінця. З великої валізи виймали свої старі прописи, зошити, шпаргалки, за кожним з яких стояли спогади, спогади, спогади…
Танцювали, співали, розігрували театралізовані сценки з шкільного життя, дякували вчителям і батькам за знання, любов та підтримку, і врешті-решт закружляли, мов білі лебеді, у ритмі ніжного вальсу, останнього в стінах рідної альма-матері.
Прощавай, дитинство!
Зустрічай, Україно, майбутнє своє,
Хай вони прославляють ім’я твоє!
В добру путь, дорогі випускники! Щасливої дороги!
З вірою у Перемогу! Слава Україні!
Гарного сонячного дня на ошатно вбраному подвір’ї нашої рідної сьомої гімназії відбулося бентежне свято юності і краси, мрій і сподівань – урочисте вручення свідоцтв про базову середню освіту випускникам 9-х класів.
Першими свідоцтва отримали найкращі учні, наша гордість і надія – Поліщук Юлія, Опанасюк Серафим, Філіпович Мирослава та Морозов Максим.
З вітальним словом до випускників звернулися класні керівники, бажаючи своїм дітям щасливої дороги в мирне майбутнє. В свою чергу випускники щиро дякували батькам і вчителям за знання, отримані в стінах гімназії, материнську любов і батьківську підтримку.
Видовищним і яскравим був сучасний танець від студії східного танцю «Есін», за що щиро дякуємо дівчаткам та їх художньому керівнику – Надії Машковській. Танцювальний ритм підтримали випускники, кружляючи у ніжному вальсі.
Удачі всім на життєвих дорогах! В добру путь!
Слава Україні!
Слава Україні ! Героям Слава! Цими величними словами ми відкрили наше свято, привітавши усю гімназійну родину із закінченням навчання.
Цей рік був важким для усіх нас: в країні війна, ЗСУ веде важкі бої по деокупації наших територій, щоночі тривожно ревуть сирени, навчання офлайн змінюється дистанційкою або перебуванням в укритті. Але навіть в таких умовах ми довели усьому світу, що українці – незламний народ і наша єдність та завзяття обов’язково приведуть до Перемоги.
Саме тому сьогоднішнє свято ми назвали «Назустріч Перемозі». Лунав велично гімн, хвилиною мовчання вшанували полеглих у цій війні: військових і цивільних, дорослих і янголят. Директор привітав присутніх із закінченням навчального року, вручив нагороди переможцям олімпіад, навчальних і творчих конкурсів, активістам громадської роботи. Патріотичним і хвилюючим був виступ першокласників.
Порадували гарним вокалом Анастасія Храменкова та Аріна Соболєва. Випускники закружляли у вальсі, висловивши слова вдячності вчителям і батькам за життєві уроки та мудрі настанови. Останній дзвоник отримали право дати найкращі учні 11-го класу – Соколов Олександр та Василюк Маргарита. Бурхливими оплесками під щемну мелодію проводжала гімназійна родина випускників на їх останній в житті шкільний урок.
З вірою в Перемогу прощалися діти зі школою, йдучи на літні канікули.
Віримо в ЗСУ! Все буде Україна!
9 червня відбулося свято прощання з початковою школою для учнів 4-х класів. Першого вересня, чотири роки тому, перед цими ще маленькими дітьми гостинно відчинилися двері у світ знань. Сьогодні ж вони завершили перший етап навчання в гімназії і перейшли в середню ланку, прощаючись з початковою школою.
Випускники сумлінно готувалися до свята: співали зворушливі пісні, висловлювали слова вдячності батькам і вчителям, кожен клас приготував ніжний вальс. Не обійшлося дійство без зіркового гостя, і це – Дідзьо. Він мав нагоду перевірити, чи готові випускники йти до середньої школи. Цікаві завдання, загадки, руханка – з усім впоралися діти.
Попереду четвертокласників очікує не менш насичена, різноманітна і яскрава середня школа - нові предмети, нові вчителі, нові злети, надії, мрії.
Вітаємо випускників початкової школи і бажаємо їм гарного літнього відпочинку та піднесеного настрою!
1 червня, в Міжнародний день захисту дітей, в гімназії № 7 відбулася ще одна знаменна подія — відкриття арт-галереї «Символи української незламності». Ідея створення такого арт-простору виникла за ініціативи шкільного парламенту, була підтримана адміністрацією та педагогічним колективом закладу. Кожен клас середньої та старшої ланки розробив проєкт майбутнього малюнка та погодив його з ініціативною групою. Так, на білому шкільному паркані зʼявилося 19 яскравих маленьких шедеврів. Це і знаменитий пес Патрон, і Привид Києва, і наша відновлена «Мрія», і «рускій воєнний корабль», який іде на дно, і котики ЗСУ, і усім відомий гусак - біологічна зброя України та багато інших символів цієї війни.
Над проєктом невтомно трудилися усі, кожен хотів долучитися до цієї творчої справи хоча б одним мазком. Колективна робота пішла на користь, результатом якої стали яскраві композиційні малюнки, що радують око перехожих, багато з яких зупиняються і роблять фотографії на пам’ять на їх фоні, дякуючи дітям за творчість і патріотизм.
Разом до Перемоги! Слава Україні!
Пам’ять… Вона нетлінна і вічна…
Гірка пам’ять! Вона ніколи не згасне!
Вона залишає нам меморіальні дошки, як вічний спомин про тих, хто пройшов війну, хто своїми грудьми прикривав рідну землю.
1 червня, у Міжнародний день захисту дітей, у нашій гімназії відбулося відкриття ще однієї меморіальної дошки випускнику 2012 року Кулявцю Дмитру, який загинув при виконанні службового обов’язку, захищаючи Україну від рашистських загарбників.
На мітингу-реквіємі, присвяченому цій події, були присутні батьки та родичі загиблого героя, а також представники Звягельської міської ради – Борис Н.П. (заступник міського голови) та Ващук Т. В. (начальник управління освіти і науки). Саме їм була надана честь відкрити меморіальну дошку, до якої діти і дорослі несли букети квітів в знак великої шани і вдячності за наше світле майбутнє.
Хвилиною мовчання вшанували присутні полеглого героя та усіх українців, які віддали життя за самостійність і незалежність України.
Утвердженням незламності українського народу прозвучала пісня «Фортеця Бахмут» у виконанні дівчат 9-А класу, а Анастасія Храменкова своєю піснею стверджувала, що «Герої не вмирають».
Зі сльозами на очах проголошував свою промову директор гімназії Віктор Овдіюк. Щеміло серце від материнського болю і туги, коли ми слухали Світлану Олекандрівну Кулявець, маму Дмитра.
Гірко, образливо, важко на душі. Йдуть від нас кращі з кращих. Нічим не заповнити ці втрати. Жодними словами не утішити рідних і близьких. І одне лише може пом’якшити гіркоту втрат – наша пам’ять, розуміння, що ця жертва була не марна.
Допоки ми живі – житиме пам’ять про наших героїв. Дмитро Кулявець разом з іншими хлопцями з меморіальних дощок щодня зустрічатимуть і проводжатимуть поглядом учнів, нагадуватимуть кожному з нас, що вони поклали життя, аби ми жили в мирній квітучій Україні.
А поки стоїмо. Стоїмо що є сил. Віримо, що прийде наша перемога. І вона буде синьо-жовта.
Слава Україні!
