Стало доброю традицією у переддень Великодніх свят виготовляти різні поробки, малювати, вчити вірші, ділитися святковим настроєм.

Так і цього року учні 1-А класу підготували виставку робіт «Великодній вернісаж». Це спільна праця дітей, батьків, вчителя та керівника гуртка Мізернюк Н.В. Це нові шедеври створені з теплотою і любов’ю.

Виставку оглянули учні, вчителі. На жаль, батьки зможуть побачити її тільки онлайн.

Ми дякуємо всім родинам, які приняли активну участь у виставці.

Радуйтесь, добрі люди! Хай між вами радість буде!

Свяченого яєчка, доброї паски і сонця окрайчик – з Божої ласки!

У мирі та щасті, добрі та любові святкуйте Великдень в родинному колі!

З прийдешнім святом!

Наближається особливий день для всіх християн – Великдень. Третьокласники разом із вчителями здійснили віртуальну екскурсію по містах України, де встановлені пам’ятники писанці (Чернівецька та Львівська області). Романюк О.А. розповіла про традиції та звичаї Великоднього тижня. Переходько Л.П. організувала конкурс малюнків на асфальті. Редька Л.В. залучила дітей до виготовлення цікавих поробок до свята.

Усі ці заходи збагатили учнів народними звичаями і традиціями, а їхні посмішки та зацікавлені обличчя переконують нас у тому, що дітям було пізнавально та корисно.

Фотозвіт на Google

28 квітня відбулася творча зустріч вчителів початкових на якій обговорювалась тема «Каліграфія з елементами розвитку зв’язного мовлення».

На ньому поділилась власним досвідом роботи Постнікова Лариса Ярославівна, вчитель вищої категорії, старший учитель.

Як показує практика, монотонне й одноманітне написання букв, слів чи речень стомлює дітей, не викликає інтересу, не активізує розумових здібностей. Щоб урізноманітнити роботу, Лариса Ярославівна використовує різні завдання, які сприяють розвитку дрібної моторики та зміцненню м'язів кисті рук. Серед них ефективними є графічні диктанти, штрихування, аналіз правильності написання і з’єднання букв, пальчикова гімнастика, вправи «Лабіринт», «З’єднай складові доріжки», «Знайди спільне/відмінне» та ін.

Дуже подобаються дітям завдання з графомоторики, які розвивають точність та їх ритмічність, темп рухів та їх плавність. А коли це завдання для двох рук, діти у захваті!

Сьогодні вчителі початкових класів працювали над одним із цих завдань. Хтось уже використовує такий вид діяльності у своїй практиці, а хтось збагатив свій досвід.

Головне, що формування навичок красивого, правильного, каліграфічного письма є однією з основних видів діяльності у початкових класах. Бо почерк – це душа людини, її обличчя.

Шановні вчителі, батьки, учні!

Просимо вас підтримати ініціативу створення алеї героїв на честь випускників, які загинули в зоні АТО/ООС.

Кожному класу пропонуємо закупити до 8 травня по одному саджанцю туї, ялівцю, форзиції, кизилу, самшиту, магнолії.

Дякуємо за розуміння!

25 лютого 2021 року уся світова спільнота відзначала знаменний ювілей – 150-річчя від дня народження нашої землячки, талановитої поетеси Лесі Українки.

До славного ювілею «співачки досвітніх вогнів» журнал «Сонце Сад» оголосив літературний конкурс, в одній із номінацій якого перемогла відома в нашому місті, шанована людина, координатор творчої інтелігенції, поетеса Валентина Ксендзук. За перемогу кожен із номінантів, в тому числі і Валентина Антонівна, отримав незвичайній приз – саджанець Лесиної груші.

Що ж це за груша? Ще за життя Лесі Українки уся садиба Косачів у селі Колодяжному, що на Волині, просто потопала у зелені.

Росла серед того розмаїття і груша, яку колись посадила сестра Лесі Ізидора. Сьогодні цьому дереву вже 120 років, і, на жаль, його поважний вік дає про себе знати. Аби продовжити життя Лесиній груші, керівництво музею у 2019 році відгукнулося на ініціативу Остапа Михаця і дозволило нарізати з неї гілочок для вирощування саджанців. Таким чином, Лесиній груші дали друге життя.

Саме такий саджанець і передала В.А. Ксендзук нашій школі, щоб з нього виросла міцна груша і радувала усіх весною – п’янким ароматом цвіту, а восени – солодким врожаєм.

27 квітня на території школи відбулися невеличкі урочистості з дотриманням карантинних обмежень, під час яких В. Ксендзук разом з переможницею обласного конкурсу читців поезій Лесі Українки Дaр’єю Храменковою посадили саджанець Лесиної груші.

Дякуємо Валентині Антонівні за такий щедрий дарунок, бажаємо успіхів у творчості і нових перемог.

Фотозвіт на Google

Серед природних і техногенних катастроф, які сталися упродовж історії людства, Чорнобильська займає особливе місце. Уроки звитяги "Дзвони Чорнобиля" у 4-В та 2-В присвячені цій "чорній" сторінці в житті України. Ця катастрофа змінила долі багатьох людей, екологію, не тільки на нашій рідній землі, але й далеко за її межами.

На уроках було продемонстровано фільм та унікальні зйомки трагічних подій 1986 року, які містили статистичні дані та імена героїв катастрофи. З учнями провели бесіду про те, як погіршилась екологічна ситуація на планеті після аварії, та обговорили шляхи вирішення цієї проблеми. Наприкінці уроку учні 4-В влаштували виставку тематичних малюнків, яку назвали "Пам'ятні дзвони", тому що саме дзвін є символом трагедії.

Велика вдячність усім тим, хто ризикуючи своїм здоров'ям і життям, брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Аварія стала для нас уроком, за який заплачено дорогою ціною!

35 років тому сталась найбільша техногенна екологічно-гуманітарна катастрофа сучасності. 26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС пролунало два вибухи, які спричинили руйнування четвертого енергоблока атомної електростанції, розташованої на території України (колишньої УРСР). Руйнування мало вибуховий характер, реактор було повністю зруйновано і в довкілля викинуто велику кількість радіоактивних речовин. З 30-кілометрової зони відчуження було вивезено близько 115 тисяч осіб.

Ця проблема торкнулась майже кожної української сім’ї та всього світу.

Щороку, 26 квітня, весь світ згадує і вшановує пам'ять про загиблих.

Відео для 1-4 класів:

Відео для 5-11 класів:

Щорічно, 22 квітня люди по всій планеті відзначають День Землі.

Цей день став загальнолюдським символічним святом любові та турботи за наш спільний дім. Саме 22 квітня в різних куточках земної кулі небайдужі до екологічних проблем люди проводять різні яскраві і в той же час корисні заходи, спрямовані на те, щоб у світі стало більше чистоти і відповідальності.

2-В клас долучився до організації свята:

16 квітня відбулося нагородження переможців відкритого рейтингу популярності «Гордість громади – 2020».

Сьома школа нагороджена в номінації «Освіта» «Інклюзія в дії».

Директор сьомої школи Віктор Іванович Овдіюк отримав нагороду і слова вдячності від міського голови Миколи Петровича Боровця.

Нагороду також отримав вчитель інформатики сьомої школи Анатолій Анатолійович Сахно в номінації «Родина «SMART» як педагогічний керівник своєї доньки Дарії Сахно, що виборола диплом III ступеня у фіналі конкурсу-захисту Малої академії наук України.

Нагороду в номінації «Звягельський соловейко» отримала Наталка Мінгалєєва, учениця Школи мистецтв і 8-А класу сьомої школи:

Під час нагороджень міський голова Новограда-Волинського відмітив творчість і креативність всіх нагороджених.

Вітаємо колектив школи з високою відзнакою!

Михалюк Ольга Олександрівна з учнями 4-В класу провели цікавий, захоплюючий, пізнавальний, а головне такий потрібний в наш час дослід «Чому потрібно мити руки?». Для цього вони використали шматочки хліба, які брали немитими руками, клали на підлогу, гаджети,  витирали вологими серветками, антисептиком. Кожен шматок закрили в пакет. Через консерванти в хлібі експеримент зайняв більше часу, ніж очікували: трохи більше 5 тижнів.

Новатором даного експерименту є американська вчителька початкових класів Джаран Енніс.  Експеримент є дієвою демонстрацією, того, що руки мити треба хоча б для того, щоб знищити небезпечні мікроорганізми.

Мета експерименту — показати на дослідах, чому так важливо мити руки з милом.

Дослiд вдався. Діти кожного дня спостерігали за змінами та робили висновки. Одразу по його закінченню учні дуже перейнялися гігієною рук та гаджетів, тому що найбільше плісняви було виявлено на шматках з хлібом який лежав на гаджетах та який чіпали немитими руками.

Запитаєте чому?! Що бiльше ми використовуємо гаджет, то бiльше мікробів він збирає. На поверхні смартфона після користування залишаються сліди від пальців, волога, жир і піт зі скронь, вух і волосся, залишки їжi та бруду тощо. Усе це – джерело мiкробного забруднення і сприятливе середовище для розмноження різноманітних бактерій. До того ж смартфони часто нагрiваються і завдяки цьому підтримують сприятливу температуру для життя мікроорганізмів. Якщо ви гадаєте, що проблема лише у великих екранах смартфонів, то помиляєтесь. Ситуацiя з кнопковими телефонами ще гiрша – вони мають щілини, у яких «ховаються» бактерії.

На поверхнi телефонів можуть бути й патогеннi грибки, хвороботворні мiкроорганiзми, вiруси, що призводять до респіраторних інфекцiй, грипу. Дослідження британських вчених🇬🇧 показало, що мобільний телефон майже в сiм разів брудніший, ніж сидіння унiтазу, згідно з отриманими даними, на сидіннi було виявлено, в середньому 220 яскравих плям, які свідчать про скупчення бактерій, в той час як на мобільному телефоні –1479.

Що ж стосується брудних рук, то не менш «страшні» й вони. Існує багато захворювань, яких можна уникнути, якщо вчасно помити руки з милом, у тому числі й пiсля користування телефону. Люди зазвичай думають про мило як про нiжний і заспокiйливий засіб, але для бактерій воно часто надзвичайно руйнiвне. Крапля звичайного мила, розведеного у водi, досить для знищення багатьох видів бактерій і вірусів, включаючи новий коронавiрус.

Отже, ми на практиці дізналися про наявність мікробів, отримали практичний досвід роботи з мiкроскопом, де детально розглянули неушкоджений хліб та з пліснявою, порівняли.

Плавно з основ здоров'я перейшли до природознавства, тому що мікроскоп так зацікавив дітей, що на цьому ми не зупинилися, також розглянули: дощового черв'яка, муху, комара, грунт та листочок вазону.

Всі світлини дослідження 4-В на Google